Православный приход Петро-Павловского собора г.Симферополя Республики Крым - Святий Миколай
Выделенная опечатка:
Сообщить Отмена
Закрыть
Наверх

Святий Миколай

На свято святого Миколая ставили п'єсу, де дійовими особами був сам Миколай, ангели, чортик і, звичайно, чемні діти та один пустун, який не слухав родичів та робив збитки. Вистава закінчувалася тим, що святий Миколай роздавав дітям подарунки (звичайно, приготовлені родичами). А чортик, який під час вистави намовляв дітей до непослуху, намагався всунути до подарунку різку, щоб діти пам'ятали, – за збитки їх покарають… Старші хлопці приготовляли подарунки дівчатам. Для жартів саджали у коробки живих горобців. Коли дівчата їх відкривали, вилітали горобці і кружляли попід стелею зали.

Одного року, якраз на свято святого Миколая, я сильно простудився. Мені поставили банки, і я мусив лежати в ліжку у ванькирі1 . А мені дуже хотілося подивитися виставу, мало не плакав.

У вечері сталося чудо: Миколай сам прийшов до мене. У ванькирі не було нікого. Відчинилися двері, і в них з'явився святий Миколай у довгому білому кожусі із мішком за плечима. Басовитим голосом спитав мене:
– Як тебе звати, хлопчику?
– Геник, – ледве вимовив я, наляканий.
– А як ти поводишся? Чи слухаєшся тата і маму, дідуня і бабуні? – питав далі Миколай.
– Слухаюсь…
– А ранком і вечором молишся?
– Молюся.
– Видно, ти чемний хлопчик. За те я дам тобі подарунок, – сказав ласкаво Миколай і вийняв із мішка пакуночок. У ньому були цукерки, андрути2 і один миколайчик.

Я подякував Миколаєві, і він пішов.

Що то була моя мама, я догадався, коли підріс і став ходити до школи. Вона одяглася в дідунів білий кожух, на голову – татову каракулеву чорну шапку та причепила із кужелю вуса і бороду. Говорила зміненим грубим голосом, щоб я її не впізнав.

Пізніше, коли я учився у гімназії, я жив на квартирі з Владиком Бузікевичем і Павлом Машталіром. Моя мама якийсь час мешкала з нами (згодом її замінила бабуня) і варила нам їсти. Я любив малювати. Перед святом святого Миколая (19 грудня) я намалював більше десятка маленьких голів Миколая. Мама напекли пряників подовгастої форми і приліпила вверху голови Миколаїв. Ті пряники називалися «миколайчиками», і мама продавала їх на ринку. На Різдво я малював голови ангелів і прикрашав ними ялинку.
____________________________
1Ванькир – маленька кімната, відгороджена від великої стіною.
2Андрути – вафлі (гал.).


Назад к списку